Допоки серця палають - герої не вмирають...
Сьогодні минає два роки по смерті нашого земляка, жителя Митрофанівки, Василя Кам′янченка.
Народився Василь Володимирович 8 січня 1988 року в Митрофанівці. По закінченню місцевої школи здобував освіту в Кіровоградському кооперативному технікумі та Полтавському університеті економіки і права, потім виїхав до Дніпропетровська, де працював на місцевому заводі «Дніпротяжмаш».
У 2016 році після повернення за сімейними обставинами до Митрофанівки, підписав контракт та проходив військову службу в Канатово, протягом 2016 – 2017 років брав безпосередню участь в АТО на Донеччині.
По закінченню у 2018 році служби за контрактом повернувся в рідне село. Тут, а також за кордоном працював на різних роботах.
В перші дні повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Неодноразово брав участь в сутичках з ворогом на різних напрямках ведення бойових дій. За свою службу мав нагороди та відзнаки від військового командування.
В березні 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку наш захисник зник безвісти.
Його рідні до останнього не вірили в найстрашніше та сподівалися на повернення додому батька, чоловіка, сина…
Але, на жаль…
У жовтні 2025 року за результатами експертизи ДНК було ідентифіковано та підтверджено факт смерті Василя. Свій останній бій солдат Кам’янченко Василь Володимирович прийняв 15 березня 2024 року біля села Тоненьке на Донеччині.
Поховали Героя зі всіма військовими почестями 9 грудня 2025 року в рідній Митрофанівці.
Бережімо пам’ять про всіх, хто віддав своє життя за незалежність України.
ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ !
