Допоки серця палають - герої не вмирають...
Він мав плани. Він мав родину. Він мав життя… Але віддав його, щоб ми з вами могли жити…
Сьогодні треті роковини по смерті нашого земляка Віктора Зуділова. Народився він 14 квітня 1983 року в Новгородці, тут же закінчив школу № 1, потім здобув освіту в Кіровоградському державному педагогічному університеті, по закінченню якого працював в Міжнародному дитячому центрі «Артек». З 2009 року жив та працював в Києві.
Віктор завжди був патріотом своєї країни. Тож з початком повномасштабного вторгнення в червні 2022 року став на захист Батьківщини. Службу проходив в батальйоні протитанкової артилерії. Мав багато друзів серед бойових побратимів, які поважали та цінували Віктора Валерійовича за його вміння розрадити, підтримати, підставити своє плече в будь-якій ситуації.
Під час виконання бойового завдання на Донеччині він 16 березня 2023 року перестав виходити на зв′язок, а з 19 березня 2023 вважався зниклим безвісти.
Його рідні до останнього не вірили в найстрашніше та сподівалися на повернення додому батька, чоловіка, сина…
Лише через 5 місяців за результатами експертизи ДНК було ідентифіковано та підтверджено факт смерті Віктора. Свій останній бій солдат Зуділов Віктор Валерійович прийняв 19 березня 2023 року в районі населеного пункту Кам’янка Покровського району на Донеччині.
Поховали Героя 11 серпня 2023 року зі всіма військовими почестями в селищі Обухівка на Дніпропетровщині.
За бойову доблесть та звитягу Віктора Зуділова посмертно було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзакою Президента України «За оборону України», пам'ятним знаком «110 Окрема Механізована Бригада імені генерала- хорунжого Марка Безручка».
Бережімо пам’ять про всіх, хто віддав своє життя за незалежність України.
ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ !
