Страшна війна без жалю забирає найкращих синів України, викарбовуючи їхні імена в наших серцях…
Сьогодні минає рік по смерті нашого земляка, Олексія Панченка.
Народився Олексій 25 лютого 1990 року в Новгородці. По закінченню ЗОШ №1 навчався в Одеській юридичній академії, а в 2015-му році закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».
Свій шлях воїна та патріота розпочав зі строкової військової служби. З 2014 року Олексій в підрозділах Національної поліції став на захист правопорядку, виконував бойові завдання в зоні АТО, а з квітня 2016 року долучився до лав патрульної поліції.
Маючи чітку життєву позицію та будучи патріотом своєї Батьківщини, з початком повномасштабного вторгнення він прагнув робити якомога більше для захисту своєї країни. Тому в серпні 2023 року Олексій долучається до підрозділу аеророзвідки полку поліції особливого призначення «Хижак-1», в складі якого виконує службові обов′язки та бойові розпорядження, пов′язані із забезпеченням національної безпеки і оборони України.
18 березня 2025 року при виконанні бойового завдання на околицях населеного пункту Диліївка на Донеччині Олексій отримав тяжкі поранення, від яких 21 березня 2025 року помер в лікарні Дніпра.
Поховали Героя зі всіма військовими почестями 25 березня 2025 року на Далекосхідному кладовищі в Кропивницькому.
Посмертно старшого лейтенанта поліції Панченка Олексія Олеговича було нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Завжди світлий, усміхнений, життєрадісний та позитивний… Найкращий батько, чоловік, син, брат, вірний друг, товариш, побратим, який щохвилини був готовий підставити своє плече…
Його більше немає серед нас, але він в нашому серці, в нашій пам′яті…
Бо вони всі - живі, доки ми пам′ятаємо…
